September 18th, 2015

шериф

Нещодавно їздив до родичів у підмосков*я...

Окрім усього витратив багато часу на балачки.
Понаслухався там усілякого такого...
Але,розкажу з усьго найприкольніше,як мені здалось.
У Києві,як мені розповіли,є така собі ресторація в якої бійці з передової,що у вітпустці,лікують собі розгойдані нерви.Дивним,як мені розповіли,чином.
Їда,як довели древні римляни,найкраще з того,що в нас є.Навіть шлях до серця йде через шлунок.От і у тому закладі годуют дуже гарно і саме тим,що до вподоби тому,хто приходить.
Коронна страва тепер "Підсмажена дупа москалика".
Отой шмат філейної частки вороженьки обов*язково повинен бути "з душком"...
Рибалки,коли варять уху,кидаютю до казану горячий вуглець із багаття,щоб вона мала своєрідний запах.
От і цюю страву посипають не припрправами,а горілим порохом,щоб було наче після бою.
Також обов*язкова умова,щоб у шматі була дірка(наче від кулі).
Ще одна фірмова страва "Руський перець".
Пошматований на п*ятаки" ворожий "перец" подається на маленькій дерев*яній шпажці(шампурику) ніжно просмажений наче шашличок.Кумедно виглядає жарт офіціянта,що підходить до Вас і каже "Замовляли цікавеньке?" і,відкриваючи кришку,"Так ось х.. Вам"...
На десерт,за звичай,додають легку відбивну з яєць сепарика...
Весь цей асортимент запмвають не будь чим,а налиту у кришталеві фужери кров руських малюків.Причому,у якости прокладочки під фужер(щоб не заляпати скатертину) підкладають не якесь картонне кружальце,а сертифіковану довідку про те,що то є справжня кров справжнього російського малюка.
Доречі,найдорожча страва тут має назву "Шейк тра.ш.".Робиться вона із перемішанів мізків "трактористів" і "шахтарів" які чомусь покинули роботу понакупляли зброї звузили очі і стріляють.Якось особливо готувати тую страву не треба,носії "рускаміра" вже носять перекручені,збиті мізки під скронями.Запитаетесь Ви,чому ж така дорожнеча,відповім.Навіть на маленьку порційку такої страви треба штук 10 отих "туристів" настрілять.
Заправляє цім закладом щірий українець Абрам ГУрман.
Ресторація ця себе не афішує і потрапити туди може далеко не кожен.Охорона пропускає тише тих у кого на макітрі оселедець,або коли від тебе тхне укропом за кілометр,або якщо є довідка з правого сектору,або,якщо ти доведеш,що бандерівець у третьому коліні.
Скількі я не розпитувався,ніхто не міг мені назвати хоча б приблизну адресу того закладу.Але усі в один голос доводили,що усі у Москві знають про те,що вона є.
Ось із такими новинами я не спав ніч на зворотньому шляху...