February 27th, 2017

Путин не все рассчитал, Россия вернет Крым Украине



Люди делятся на две группы – одна считает, что Россия «навеки вернула» Крым, другая полагает, что Крым вернется в Украину, и произойдет это скоро. Или еще быстрее. Можно сколько угодно иронизировать над теми и другими, но у историков есть неопровержимые аргументы – последние 100 лет Россия возвращает территории – это стало традицией.

Конечно, чтобы появилась традиция возврата, должна быть и традиция захвата. Она древнее, поскольку Россия создавалась с помощью захватов, оккупаций и аннексий. Происходило это с 15 века, с захвата Великого Новгорода и оккупации Новгородской республики, прообраза европейского государства, входившего в сферу интересов Ганзейского союза и благополучно существовавшего 342 года. Потом захватывали поочередно Поволжье и Урал, южные степи и Сибирь, Украину и Балтию, Дальний Восток и Кавказ, Центральную Азию и Польшу. Захват называли «собиранием земель», этот территориальный общак потом и назвали Россией.
Collapse )

ЦЕЙ ЧЕТВЕР БУДЕ "ЧОРНИМ" ДЛЯ УКРАЇНИ

Віктор Шишкін

Лютий 27, 2017
Друзі, давно не писав. Цей четвер буде, у моєму розумінні, «чорний четвер» для України.
Парошенківська камарилья зі своїми прихлібателями у Верховній Раді готують здати Україну путлеровському режиму Московії.
Це випливає із вкрай небезпечної тенденції проштовхування змін до Конституції України у будь-якому форматі і за будь-яких умов.
Режим Пороха, отримавши від коша в осені минулого року у спробі проштовхнути зміни на Конституції через, так звану, децентралізацію, зараз здійснює нову спробу і підготувався більш грунтовно.
Використовуючи справедливе обурення суспільства суддівським корпусом і спекулюючи при цьому потребою реформи судівництва, проштовхуються зміни вже у цьому галузевому блоці Конституції.
Я зараз не хочу вдаватись до аналізу суті цих змін – вині дурні і робляться під парошенка, буде натхнення якось пізніше докладно – але це все ж таки ДРУГОРЯДНА небезпека.
ПЕРШОРЯДНА небезпека, про яку я волаю вже майже рік – це небезпека для Української державності.
На всіх теле- радіо каналах, де пускають, у друкованих ЗМІ і через інтернет, постійно і наполегливо повторюю – в умовах війни Конституцію не можна змінювати (ч. 2 ст. 157).
І це не лише чиста теорія права, а зовнішньо політична катастрофа України.
Це гра шулера Путлера.
Мене або не хочуть чути, або я повний придурок, або іде стійка колаборація.
Вибирати вам.
Я вже втомився волати, як у вату. Глас волаючого у пустелі.
Тонкості вже пояснював раніш, але знову стисло. Будь-які зміни, у будь-якому форматі, не має значення – позитивні вони чи негативні – це додатковий козир у зовнішньо-політичній грі Путлера, яку він не програв, як це де кому здається, а, може, поступово, тихою сапою й перемагає. У цій грі наша влада йому об’єктивно допомагає.
Головний меседж Путина на світовій арені – в Україні має місце громадянська війна, а не агресія його Московії.
В такій доктрині наша влада йому реально підігрує своїми не продуманими, а може й навпаки, запланованими діями.
1) Президент не виконав свій конституційний обов’язок – не ввів воєнний стан за наявності військового вторгнення військ іншої держави на нашу територію, що одночасно дає підстави для проведення законної мобілізації (пункт 20 статті 106 Конституції).
2) Хто з вас скаже, що в нас не має умов воєнного стану?
Якщо скаже, то тоді чому в нас ідуть фронтові бої із застосування танків, артилерії, військово-повітряних сил і тисячі загиблих при захисті незалежності України, мільйони біженців ?
А за умов воєнного стану Конституцію не можна змінювати (ч. 2 ст. 157). Додатково підкреслюю – в умовах воєнного стану, а не після його введення.
Ми яскраво бачимо поведінку Путина на світовій арені – чого ви до мене «прикапались» – у вас громадянській конфлікт, я не агресор, якщо б я був агресором, то ви б ввели воєнний стан і розірвали дипломатичні відносини і уж тим паче не змінювали Конституцію, що в вас заборонено самою ж вашою Конституцією.
Тобто, ви, Україна самі довели усьому світові, що проти вас РФ агресії не здійснювала. Я Путлер – ангел.
Саме тому така поведінка нашої влади як на Банковій, так і на Грушевського, є або дурістю, або колаборацією.
В нас щоденно гинуть на фронті бійці, а колаборуюча влада їм сує ножа у спину.
Навіть моя ініціатива — про вшанування, на початку кожного засідання Верховної Ради, пам’яті кожного загиблого напередодні на фронті воїна, хвилиною мовчання, досі не знайшли підтримку, навіть сьогодні, після виступу Надії Савченко.
Я вже втомився доводити прописні істини.
Знову один чи майже один й раніш.
Замовкаю, мабуть надовго.


Collapse )